Десь на теренах України, наші часи

Чутно, як співають птахи, легенький вітерець гойдає листя дерев. Сонце пробивається крізь зелені шати дерев. Герой прокидається. На його грудях лежить книжка «Історія України». Герой прислуховується: довкола все спокійно. Він кладе книжку у наплічник і повертається додому в село. Камера наводить фокус на велике дерево, де щойно був Герой, поряд лежить уламок великого каменю, на якому можна помітити частину стародавнього символу.

Герой вертається додому через базар, де люди зазвичай торгують і спілкуються. Герой помічає, що на обрії згущуються хмари.

Заходить до хати і починає збирати свої речі. До нього підходить мати.

Мати: «Синку, стривай, куди це ти збираєшся?»

Герой обіймає стареньку матір і каже.

Герой: «Іду рідну землю захищати».

На очах матері бринить сльоза.

Мати: «Лише, ріднесенький, повертайся живим».

Кінець епізоду 4

Читати далі